26.07.2015 07:53
для всіх
196
    
  3 | 3  
 © Уляна Яресько

Пливу

Пливу без весел, не рахую дні, 

Лечу без крил до фінішу від старту.

І десь у нетрях, на самому дні

Свого життя знаходжу іскру ватри.

Не буду лити воду, хай горить:

Як є печалі, то й живе надія.

Чомусь душа тривожиться, не спить

І просить в Бога, вірить, марить, мріє.

А на шляху і добрі сни, і злі, 

То дні пусті, то знову кольорові.

Іду я то по квітах, то по склі, 

Прямую у обійми до любові.

Пливу кудись... хтозна куди пливу?

Як всі, мабуть, - до фінішу від старту.

Пройдуть роки... Побачу-поживу, 

Яких людей і слів яких я варта.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.08.2020 14:01  Саня Малаш => © 

То по квітах, то по склі - такий знайомий маршрут! Клюнула на твій вірш, щойно відкрила сторінку новин. Не перестаєш викликати захоплення й любов.

 05.08.2020 14:31  Тетяна Амеліна => © 

Прекрасний вірш!

 26.07.2015 08:33  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Музично!