О, як мило! А може люба бабка допомагає хамелеончику позбавитися від надокучливих комах? ))) Я недавно дивилася передачу - глибоководна рибина раз у місяць припливає в одну місцину, щоб мілкі рибки збирали з неї паразитів! )))
спочатку переглянула бесідку. з коментів здалося, що тут якісь міжусобні розборки почалися))))) аж боялася вірш відкривати, якщо чесно. Аж тут - просто прикольна картинка))) ну да, іноді нам аж подих перехоплює від нахабства інших, а от чи хоч хтось колись визнає глибину власного нахабства? "він мені на око сів!" - "вона мене з`їсти хотіла!)))) - і натовпи співчуваючих з обох сторін))) весело). але підставляти другу щоку теж щось не хочеться... по тексту - якщо "на око моє друге безцеремонно всівся хтось…." то передбачається, що на першому вже хтось сидить?:) класна у Вас добірочка таких асоціацій. Аналогічна є наче лише в Чорновіл. Молодці Ви з нею! позитивних емоцій зараз не так багато, хоч такі вірші посміхнуть.
Межа нахабності - це те, наскільки суспільство дозволяє хаму роздавати ляпаси. Позиція "не помічати хамло" - одна з найдійовіших, на мою думку. Культурні люди не можуть опуститися до рівня хамла, а нормальної мови воно не розуміє. Тож лишається лише ігнор. Актуально, Таню))