Помалюймо з тобою, Боже...
з рубрики / циклу «Для Душі»
Помалюймо з тобою, Боже?
Візьмемо палітру яскраву,
у мрію і думку кожну
вдихнемо життя заграву!
Уявімо, як свіжість ранку
проникає у сонні хати,
тупцюється день на ганку,
дітей пригортає мати.
Нехай будуть у нас родини,
Де повага і мир панують!
Не жене біда на чужину.
і слухають… справді чують.
А ще хочу таку країну,
де розкатами сміх дитячий
Розливається по рівнині
І по горах, мов м’ячик скаче.
Дай нам, Господи, стільки щастя,
щоб не сила тримати в собі!
Нехай Душі добром іскряться
І щоб мало годин в добі.
Намалюй тебе дуже прошу,
Бо не змога уже терпіти,
Як вбивають в собі хороше,
за грОші все готові простити…
Так, це буде чудова картина
І пензлик без втоми вальсує,
Хай буде в людині Людина!
А Правда у венах пульсує …
