06.08.2015 21:22
© Тетяна Чорновіл
Ромашко моя світанкова
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Ромашко моя світанкова,
В імлі твоя ніжність казкова
Мов марево, снами повите,
Тремтить у росі з пелюсток.
Моє незбагненне кохання,
Прости мені краплі вагання
За мить, як наважуся пити
Чарівного трунку ковток.
Так трепетно, ніжно до болю
Сердець відчувати сваволю.
Не шепотом, подихом лише
З пелюсток роси не схитни.
Дай руку, ходімо стежками
За обрій, де трави шовками,
Де літо в туманах колише
Ромашкові росяні сни.