07.08.2015 22:17
18+
127 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Олександр Новіков

Музи

Вони гинуть тихо, майже без спротиву,  

їм тут так лячно, що вони згодні на смерть,  

їх розриває від найменшого протягу,  

тільки б мене не заповнити вщерть,  

я їх вбиваю, у кожному русі 

собі намагаюся чутися вбивцею,  

одній я рвав крила, мов набридливій мусі,  

а інша сконала в мені від асфікції,  

вони вже згорали в алкогольному випарі,  

і замерзали мовчазними крижинами,  

з думок та паперів були вкотре вирвані,  

тільки ти у мені знов нащось вижила 

Публікації: Олександр Новіков

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 19.09.2015 16:41  Каранда Галина 

Тест 

 15.08.2015 18:01  Деркач Олександр => © 

Класно!) 

 11.08.2015 07:57  Олена Вишневська => © 

Вони собі знають, для чого це все - марна справа боротися ) 

 09.08.2015 14:56  "нащось" => © 

а може то просто ехо їхнє, а самих уже немає. Таке буває, і воно скоро пройде (затухне). Взагалі, ви щось геть знахабніли, ненаситний ви наш, вам одної музи-мухи, значить, мало, гарем подавай) 

 09.08.2015 07:10  Каранда Галина => © 

тепер зрозуміла... 

 08.08.2015 18:11  Тетяна Чорновіл => © 

Вони оживуть, Саша!
Якщо ти захочеш! 

 08.08.2015 09:20  Тетяна Белімова => © 

Саш, не ображайся, мене чогось дуже смішно було читати. Сприйняла як пародію, а не як поезію про муки творчості)))
Розумію, що ти на серйозну тему вів розмову.
Давненько не було твого - виставляй щось із того, що "вижило")) 

 07.08.2015 23:08  Богдан Чернігівський => © 

Якщо вжила, отже, була для чогось потрібною. Ніщо не трапляється просто так.