Щось дуже дивне відбувається... Коли влітку майже увесь час по всій Україні щось десь горіло, це виправдовували спекою. Хоча я вже десятий рік живу в Лубнах, були значно спекотніші і сухіші сезони, але таких масових пожеж на торфовищах не було. Принаймні дим над Лубнами на моїй пам`яті не стояв... Зараз вже холодно, але горить щось регулярно. Другу добу стоїть туман і запах гарі... Спочатку думала, що то дим з хатніх труб (люди економлять, підтоплюють дровами). Але дим по запаху явно не від дрівець... і концентрація його однакова, що в приватному секторі, що в центрі міста... Тато сказав, що в Оржицькому районі те саме. від Зарога й до Куйбишева принаймні теж воняє димом... і ніхто не знає (чи хто знає - не каже???), що ж воно і де горить, що найцікавіше... Ви не так далеко від нас. Мо` ви щось знаєте????
Усюди добре, де нас немає... Не дарма так кажуть люди. Любов до Батьківщини - як любов до дружини своєї: хоч і ваблять чужі, та завжди хочеться додому, бо там усе рідне. Гарний вірш.
Сподобалось, крім тих рядків про паршиво було, зламане крило і петро-каміння за пазухою. мда, пишуть, до речі, що у людей інфантильність пропадає якраз після 25 років.... як у держави - побачим. або не побачим.
Класно! Я не вчитувався, бездоганні там рими, чи ні. Мені сам зміст, ідея - ну дуже прийшлася! Пам"ятаєте, як колись ми підхоплювали хвилю? Класні були часи! ))) Ось тільки Петро - може з великої літери? Чи то навмисне? )))
Знаєте, коли в 91-му на Україні буквально "звалилась" незалежність, мене" рвало і пороло" від спостерігання, як замість того, щоб зубами вгризатись в отой дар, ломонулись западенці масово клізми ставити в Європу, всілякі літ. цвірінькали лягли під комуноолігархів (просто "пересіли в інший трамвай того ж маршруту") та солоденько ж так,гламурненько, як знищили промисловість, а вся ця камарілья "укр. еліти" тупняком на це дивилася, навіть нічого не розуміючи..За все це ТОЙ, ХТО ЩЕ ЗАЛИШИВСЯ, справді має спокутувати. Бо це- не на порожньому місці... Дякую.
