16.08.2015 17:49
18+
88 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Оля Стасюк

Погоня

Погоня Нервовий віршик вийшов, звиняйте)

Стукіт. 

Серце

Вже майже

Назовні. 

Швидше!

Швидше!

Біжу. 

І ти теж. 

Ти уже вбивця. 

За миті ж погоні

Я теж

Нею

Стану, 

Якщо доженеш. 

Я ж-бо боротися

Звикла. 

Це треба. 

Це ж-бо зупинить

Все лихо моє. 

Хто ж ти, 

Людино, 

З якою під небом

Серце

Один дикий ритм раптом б’є?. . 

Може

За кілька секунд

Я почую

Дихання, 

Так

Ненависне

Мені. 

Може, 

На землю цю

Знов

Упаду я, 

Може, 

Навіки залишусь в траві. 

Може, 

Це ти упадеш тут, 

Зім’ятий, 

Кров’ю заросиш крізь шляху межу. 

Ми біжимо іще –

Що тут гадати?

Стукіт. 

Скоріше!

Біжи! –

Я біжу. 

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 18.08.2015 03:38  Серго Сокольник => © 

Люблю таке) 

 17.08.2015 17:53  © ... => Олена Вишневська 

спасибі) 

 17.08.2015 17:53  © ... => Тетяна Белімова 

дякую, так боялася за неї) В мене вже була така спроба з мавкою, коли треба було передати переривчасте дихання.... Доведеться ще попрактикуватися) 

 17.08.2015 08:56  Тадм => © 

класно! 

 17.08.2015 08:49  Тетяна Белімова => © 

Складну форму обрала, але донесла всі думки й почуття!  

 16.08.2015 21:43  Олена Вишневська => © 

Олечко, настрій передала чудово- полонила мене... 

 16.08.2015 20:29  Олександр Новіков => © 

бомба 

 16.08.2015 18:03  Деркач Олександр => © 

Класно і дуже