Йєті
Я загубилась в плетиві споруд.
Пробач мені, нестерпній, дикій, дивній,
Мій добрий йєті, друже мій бігфут,
Моя прекрасна снігова людино.
Нехай іде хрумкий дитячий сніг.
Мені давно байдужі пори року.
Я тільки хочу, щоб мені до ніг
Скотив цей вечір понадхмарний спокій.
Спочинь мій друже, тут, коло вогню.
Дай надивитись в добрі твої очі.
От що мені робити, як броню
Душа носити в світі цім не хоче?. .
Ні, не спиняй свої тремкі сніги.
Захочеш – цілий Всесвіт заморожуй.
Все ж повернеться на свої круги.
А я зостанусь.
Я уже не зможу.