17.08.2015 17:24
18+
138
    
  4 | 4  
 © Оля Стасюк

Йєті

Йєті


Я загубилась в плетиві споруд. 

Пробач мені, нестерпній, дикій, дивній, 

Мій добрий йєті, друже мій бігфут, 

Моя прекрасна снігова людино. 


Нехай іде хрумкий дитячий сніг. 

Мені давно байдужі пори року. 

Я тільки хочу, щоб мені до ніг

Скотив цей вечір понадхмарний спокій. 


Спочинь мій друже, тут, коло вогню. 

Дай надивитись в добрі твої очі. 

От що мені робити, як броню

Душа носити в світі цім не хоче?. . 


Ні, не спиняй свої тремкі сніги. 

Захочеш – цілий Всесвіт заморожуй. 

Все ж повернеться на свої круги. 

А я зостанусь. 

Я уже не зможу. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.08.2015 08:32  Тетяна Белімова => © 

{#} Олю! Які у тебе друзі! Познайомиш якось?

 18.08.2015 03:33  Серго Сокольник => © 

Просто гарно

 17.08.2015 23:48  Настя Косинзяна => © 

...апефеоз дорослішання?... печаль за дитинством?

 17.08.2015 18:47  Сашко Новік => © 

а мені сподобалось

 17.08.2015 18:06  Суворий => © 

З Йєті є нюанси. Не чистять зуби, рідко миються, від цього постійно чешуться, страждають від кишково-шлункових розладів... Люба болячка і тобі кердик, ні спеціалізованих лікарень, ні їдалень немає. Цілими днями ходиш навприсядки, щоб ніхто не побачив, нишпориш пожрать. Напрошується питання: звідки добрі очі?

 17.08.2015 17:55  Деркач Олександр => © 

Класно