Останній монолог самки богомола
з рубрики / циклу «Історії»
Шансів нема на майбутнє у нас,
Стримати сліз своїх більше не в змозі….
Тетяна Чорновіл Кохання богомолихи
Стримати сліз своїх більше не в змозі….
Тетяна Чорновіл Кохання богомолихи
Смачненьким був останній кавалер..
Ще й повезло – я врешті при надії!!!
З усіх яєць, залишилось одно
На жаль.. Та вірю, вірю в мрію:
Що вилупиться в мене дитинча…
От, коли б дівчинка… їй пара вже готова:
в сестри моєї первісток – хлопча
не доведеться полювати знову
кровинці рідній…от такі діла…
Щось я розмріялась…потрібно й честь же знати,
бо що, якщо народиться хлоп’я?
Та цур йому, не хо передбачати!
До того ж треба щось перекусить,
Піду, погляну, мо іще хто швендя…
Харків,
.gif "{#}")
