Жартівливий вірш

Я іду по вулиці, нікого нема, я іду по вулиці, аж ось тобі на! Виїжджає із воріт сива пані, а ...

Що тобі побажати, можливо, сонця, Що зігріє в свято, вихідний, будень. Що тобі побажати, мож...

Літній Дощик накрапає, й все довкола оживає.Приб’є спеку та задуху, в хату біжимо щодуху!Зга...

Все довкола вересніє, потихеньку дощик сіє, Красне літо догора́, вереснева йде пора.

. Онук хитренько бабці каже так: - Давай зіграєм зараз в зоопарк. Ведмедем хочу бути я чомусь, ...

В треснутой черепушкеРезервуар Оммайя -Капля за каплей в мозгЛьётся детоксикация.Кто виноват? - не П...

Я вынашиваю слова, Безотцовщину из пробирок, ведьТы всего лишь поцеловал, А мой принтер пошел копир...

Я служу в своём сомне богов не частью, Но смотрителем бестиария, И слежу, кто за что в ответе.У Фор...

Ото придумали – до кави Паштет на хліб мастити. На вигляд, начебто, цікаве, Та спробуй відкусити...

Не ведись на нежнейшего голоса речь Да на длинные пальцы с изящным веером, Не клянись ото всякой ...

В норах сплять борсук, лисиця, Сни зморили кожну пташку. Лиш мені, сові, не спиться – Грію кави ПЕРШУ чашку.

О! Нарешті тихцем удалося добратись до плову, Що манив ще з учора, мов мрія смачна, в казані. Правда, вгледів я там смакоти хіба ложку столову Та ще жменьок...

Ми народилися – страшно сказати! – в минулому тисячолітті, в іншій реальності, в іншій державі, зовсім у іншому світі....

Холодильник – штука класна, Як відкрити вдасться двері, То відразу стане ясно – Кіт не буде без вечері.

Весна лякала сирістю надворі, Нічну згустивши сутінь за вікном, Пацюк, сумний від голоду, в коморі Надумав прогулятись перед сном.

Прокидаюсь вранці з ароматом кави, вже промінням сонце стукає в вікно. Ти на таці каву замаїв кві...

В березневу зимну пору Холод до хвоста пройняв, Та зустріну Кицю скоро Й заспіваю Няв – Няв – Няв!

Іменинником по хаті Сон снує, очиці мруже… Ще не ніч? Та то байдуже! Спіть вусаті, і хвостаті, Чи гладкі, чи ще не дуже!

Маму просить Петрик зранку:- Ти купи мені собаку.- Хто ж то буде доглядати?Треба ж, синку, годуват...

Осанну сонцю сон співає, Знов кави смак наповнив чашку. А той, що кави не вживає, Над чаєм десь зітхає тяжко.

Уроки сіли вдвох учити, Ніяк не хоче син лічити. Проста задачка на вівторок: - У тебе було шість цукерок.

Ти звідки взявся тут на моїй стежці?! Це я її від двору протоптав Ще як сніжок з крупою пролітав! Тож власник я! А ти тікай нарешті!

Поки й сонце блисне в очі Я вам міль ловлю щоночі! Завели! Мріяв виспатись в вазоні, Знапастили мрії сонні ...

Терпець урвався, з мене досить, Сміятись буде все село, Шість Козенят у мене в льосі, А сьоме, капосне, втекло!

У Лісі поблизу стежинки Пеньок чималенький стирчав, Жила там Лисичка Сестричка, Пеньок цей житло прикривав.

На веранді під листочком Гарні, мов картинка, Дуже файні чобіточки Дівчинки Маринки.

Подруга і Любий вже колишні, Чорну в душу врізали печать, Подруго найкраща, найрідніша, Як змогла ти любого забрать?

Синій морок, білий сніг, Вітер дме із вікон, Лиш на протязі дрижать Жінка з Чоловіком.

Червона Шапочка дивилась на Бабусю, Якась вона здавалась не така...

Жах в лещатах затиснув І невинних, і грішних, Вишкіряються злісно Страхітливі афіши.