06.09.2015 03:04
лише 18+
204
    
  1 | 2  
 © Серго Сокольник

Перша ніч кохання

Перша ніч кохання

Ночі першої маристе марево...

За вікном сніг в кружлянні зими...

Ми ще юні, нічого не знаємо...

Боже мій! Як же щАсливі ми!..


Ніч холодна жбурляє сніжинками

У вікно, місяць в небі завис...

Вигин тіла блищить намистинками, 

В світлі місяця весь оголивсь...


Я тебе прикрашаю намистами...

Я в тобі відчуваю себе...

Ми у пошуку хтивості істини...

Перша ніч... Подарунок небес...


Вже ніколи таке не повториться, 

Хоч відтвориться тисячі раз-

Ніч кохання у томному мороці...

Спомин серця у кожного з нас...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.09.2015 23:05  © ... => Світлана Нестерівська 

Дякую, Лано, приємно)

 06.09.2015 21:21  Савчук Віталій Волод... => © 

А мені Все сподобалось! )

 06.09.2015 20:37  Тадм => © 

Боюсь, Ви зміните свою думку, коли прочитаєте це:

1. Маристе марево сприймається як масло масляне, що не солідно для лірика.

2. 4 рядок першого катрена - "жах" якийсь. Можна дати "бо щасливі до несхочу ми". Хоча тоді в 2 рядках підряд слово ми, що також псує враження.

3. після у вікно краще поставити .... плавніший перехід буде. наст слово з вел. літери.

4. 2 рядок 3 катрена занадто натуралістичний, натуралізм в поезії сприймається як порно. це відштовхує.

Це була бочка дьогтю. Ложка меду - сплдобався рядок  "Вигин тіла блищить намистинками".

На сьогодні усьо!

 06.09.2015 07:56  Тадм => © 

я прочитала.. а щодо коментаря... промовчати чи сказати? :))