08.09.2015 11:28
© Тетяна Чорновіл
Наш Світ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
І знову ми добилися в Наш Світ,
Що марився крізь Час Тобі й Мені
За Простору ривком між «До» і «Від»
На Зустрічі жаданій вишині.
Тут Наше все – ледь чутний сплеск Води
І Сонце, зарум’янене до сну,
Між Хмар, що тихо плинуть десь туди,
У Ночі незбагненну дивину.
Тремкого Неба зірний килимок
Не струсить Вітер, хоч би й як хотів,
Як не розвіє леготу думок
На вістрі невимовних відчуттів.
Ще Мить – і Час затіє Сонця схід
З дорогами в віддалені Світи,
З яких і знов намріємо Наш Світ,
Щоб Повернутись, Серцем осягти…