19.09.2015 16:54

для всіх

106

4 | 4

 © Савчук Віталій Володимирович

Думки

з рубрики / циклу «Перехрестя»

Хоч і сіро жилось, але з просвітком

Та усе почорніло за мить

Я прокинуся рано, удосвіта, 

А тебе не потрібно любить

Не потрібно любити, не варто

Своє серце калічити в кров, 

Бо прийде позавчорашнє завтра

Із розбитим коритом ізнов.

І притягне з собою потаскані

Із видбитками масними рук

Фрази, що звуться «відмазками», 

Та каблучно-зісходовий стук.

Я залишусь вкотре наодинці

З розцілованим листями склом

І думки мої, - дикі ординці, 

Загарцюють під хмурим чолом.

Пролетять моїм розумом з криками

Перетопчуть усі почуття

Віру викрадуть хижо з гигиканням, 

І вкоротять коханню життя.