День...

з рубрики / циклу «струни»

Сірий ранок

Листопадові сльози

Мокрий ганок

І пожовклий листок

Забарився світанок

У холодній дорозі

Я зроблю на останок

Теплий, хатній ковток.

Розчинюся туманом

У буденнім потоці

Як щоденна ассана

Шлях із дому кудись

Заморочить дурманом

Праця, ще на пів кроці

Кожен день все те саме

Хоч не хочеш крутись

Із порожнім карманом

З ликом, мов на іконці

Вирушаю я прямо

Звідки вийшов колись.

Вечір сірий

Листопадові сльози

Близькозорий

В ногу вдарив листок...

Візьміть участь в обговоренні

22.10.2015 19:45 Ганна Коназюк => ©

Гарна осіння поезія!.. Дуже відчулось!
Теж, виходячи здому, роблю на останок ковток кави, але часто вже холодної...))

Дуже гарний вірш.
Рішення повернутись у більшості випадків потребує мужності.
А лик як на іконці, мабуть, через порожній карман! :))))))))))))))))

сподобалась щоденна асана...в смислі як Образ, а як щоденна-буденна - то ну її)))

Трішки сумно. По-осінньому...
Все буде добре!

Ой, яка то буденність... "там праця тяжкая... ніколи і помолитись не дадуть..."