Духмяний грушевий мотив

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Мчить обертом у ніч осінній світ.

Між снів дощу так солодко, так ніжно.

І манить листя золотом неспішно

У вітряне сум’яття впасти з віт.

Ось-ось огорнуть у густій імлі

Медові хвилі стигло, невблаганно.

Та рвусь поміж вітрами, щоб духмяно

В твоєму сні торкнутися землі.

Візьміть участь в обговоренні

28.10.2015 05:54 Деркач Олександр => ©

Чудово!

26.10.2015 14:23 Георгій Грищенко => ©

Дуже майстерно і захоплююче.

24.10.2015 16:36 Світлана Рачинська => ©

Я залюблена у цю грушеву лірику! З першого погляду)

24.10.2015 13:33 Серго Сокольник => ©

О, Таню! У мене є з Уляною Задарма поемка- ВО ИМЯ ЖИЗНИ- ну от пряме продовження грушового запаху))))))))))))) Респект Вам)))

Гарно, ніжно і сонячно...

А й справді, коли йде дощ, так солодко спиться…
І навіть уві сні поетам осінь сниться…

смакотааа :)