Маріанна Папір
Рядки лягають на папір. Навіщо?
Не полонити вихор мрій Найвищий.
Слова сховати не вдалось. Колишні.
Повітря блискавка протне. Забуте.
І почуття моє німе. Спокута.
Слова залишили мені. Отрути.
Папір зіжмакано в шматки. Пропало.
Навіщо за вікном листки? Злітали.
А всі слова такі хиткі. Збувались.
31.10.2015 09:58 Ольга Шнуренко => © |
 Слово лікує, а часом вбиває - цю істину вже кожен знає... Як добре, коли рано-вранці душа співає! Пісні бувають різні - мінорні чи веселі, щось дуже особисте, або пейзажні акварелі, та кожен вірш - душа поета, яка завжди присутня у куплетах.. |
30.10.2015 23:03 Серго Сокольник => © |
 Та все ж писатимем, Маріанно...) |
30.10.2015 20:47 Тадм => © |
 я теж вірю в силу слова... |