МЕЛОДІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

Закочується диск за небокрай,  

Останній промінь посилає світу;  

І постає у небі барв розмай,  

Немов розквітли дивовижні квіти. 

Вже сутеніє, день минає вже,  

І соловейко заспіває в темнім гаї.  

Закоханих він спокій береже  

І з милою щоночі розмовляє. 

Яка ж це мова ніжна - солов`їна!  

В ній чути мрію і чарівність ночі.  

Не дивно, що до пізньої години  

Її послухати знаходяться охочі. 

Не дивно, що і нашу рідну мову  

Порівнюють зі співом солов`я.  

Вона така ж співуча і чудова,  

І мелодійна мовонька моя. 

26 липня 2005 р.