Мрії

з рубрики / циклу «струни»

Щербатою скоринкою жовтіє в небі місяць

Серед хмарок кудлатих у лови грають зорі

Стою я на порозі, чомусь мені не спиться

Думки мої про тебе, ласкаві і прозорі.

Згадаю карі очі і дужечками брови,

І бешкетливий вогник, і усмішку твою.

І неслухняний чубчик, що дошкуляє знову

Я лиш про тебе мрію, в ночі один стою.

Ти біля мене поруч, та ніби і далеко

У постілі м`якенькій ласкаві бачиш сни

А я листком осіннім у слід клинам лелечім

Лечу до тебе - лину, бажаючи весни.

Візьміть участь в обговоренні

02.11.2015 09:20 Тетяна Чорновіл => ©

Гарний лагідний вірш, як і мрії, що його породили.
Щербата скоринка місяця замилувала просто!
Але тюль також чудова! :)))

Це лямур, Віталію...)))

...чудова картинка
симпатична тюль... щось подібне давно шукаю...
ой,вибачте,що я ось так - про тюль,бо ж вірш - дуже гарний

...весна обов"язково вкаже Вам правильний шлях... Я от тану від таких поезій,звернених до коханих...