10.11.2015 20:16
© Ольга Шнуренко
Дорога за обрій летить
присвячення
На старті, як кінь вороний, норовистий,
Мотор заіржав, заревів голосисто…
Нога на педаль натискає і враз
З труби чорний дим - відпрацьований газ…
Ще кільках секунд, і вже стали єдиним
Машина зі сталі й звичайна людина.
Далека дорога за обрій летить -
Яка ж це чудова й омріяна мить!
Чекають попереду різні пригоди,
Природа готує сюрпризи погоди.
Буває дорога легка, ніби шаль,
Та інколи люди тут гинуть, на жаль…
І пам`ять закута у сірий граніт -
Душа полетіла в останній політ…
Зупинка, бо дощ, а чи сльози зрадливі,
Але, попри все, вільні люди - щасливі!
м. Київ, 2013р.
