Лайлива
Я завжди тебе чекаю
Що до мене ти зайдеш,
Хоча дуже добре знаю
Мене лаяти почнеш.
Маєш сина та онука,
Допомогу їм даєш,
Та кусає тебе муха
Й сина лаєш ти без меж.
Ти лайливою зростала,
Бо таке було життя,
Доброти ти не чекала
Від підступності буття.
Тож тебе не переробиш,
Мовчки слухаю тебе,
Ти такі слова знаходиш,
Пожалій хоча б себе.
Я теж лаятися можу,
Та не хочеться мені,
Інші я слова находжу,
Не образливі й дурні.
м. Київ, 18.03.15.
