Вірш про віршування
з рубрики / циклу «Філософські мотиви»
(К. Станіславський)
В моєму словнику бракує часом слів,
І образи в моїх віршах - не часті гості,
Радію з того, що лунає в домі спів -
Шедеври світу, і немає в серці злості…
Вишукую "перлинки" в словниках,
І заплітаю, ніби квіти у віночки,
Римую навіть неримовані слова,
Шляхетним жестом їх складаю у рядочки...
У сірих буднях повсякденного життя,
В обіймах сонячного світла на світанні,
Астрально відлітаю в небеса щодня...
Немов приречена, пишу вірші сопранно,
Нанизую думки на нитку пізнанн́я,
Як сонце, завжди прокидаюсь дуже рано…
м. Київ, 15.10.2012