15.11.2015 12:13
для всіх
345
    
  4 | 4  
 © Ольга Шнуренко

Вірш про віршування

Вірш про віршування

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

Любіть мистецтво у собі, а не себе в мистецтві.
(К. Станіславський)

В моєму словнику бракує часом слів, 

І образи в моїх віршах - не часті гості, 

Радію з того, що лунає в домі спів -

Шедеври світу, і немає в серці злості…


Вишукую "перлинки" в словниках, 

І заплітаю, ніби квіти у віночки, 

Римую навіть неримовані слова, 

Шляхетним жестом їх складаю у рядочки...

У сірих буднях повсякденного життя, 

В обіймах сонячного світла на світанні, 

Астрально відлітаю в небеса щодня...

Немов приречена, пишу вірші сопранно, 

Нанизую думки на нитку пізнанн́я, 

Як сонце, завжди прокидаюсь дуже рано…



м. Київ, 15.10.2012

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.11.2015 13:29  Каранда Галина => © 

гляньте... це грання, звісно... але в кожному з цих жанрів і в мене, і в інших були й серйозні речі... 

до речі, розділ монофони теж наче є на порталі...

в мене є збірка з різними експерементами в плані форми, при бажанні можна знайти.

подобається, що ви теж експериментуєте...

 15.11.2015 13:24  Каранда Галина => © 

сподобалося про римування неримованих слів і пр приреченісь... знаю, що не просто увіпхнути в акровірш все, що хоеш сказати, форма диктує своє... гралася колись теж, тому знаю.
ще більш диктаторська форма - монофон... пробували? тут є...