Антоніна Грицаюк «Стогне сосна»
Стогне змарніла геть сосна,
Немов колише вітер тихо,
Та вона зовсім вже стара,
Може спіткати миттю лихо.
Холодна сунеться зима,
Уже вона не за горами,
Трухлявий стовбур, то біда,
Не скаже те вона словами.
А вітер грався, пустував,
Стихав, а потім бравсь за діло,
Стару сосну він все ж зламав,
Стогоном ліс весь заглушило.
І так у людському житті,
Для молоді: гульки та розваги,
Може й самотні десь батьки,
В дітей нема до них поваги.
м.Славута,
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
| 22.11.2015 19:25 © ... => Тетяна Чорновіл |
Щиро вдячна! |
| 22.11.2015 19:23 © ... => Марія Круль |
Дякую, що завітали! Так батькам більше треба приділяти тепла і добра дітям, але не завжди це цінється на жаль... |
| 21.11.2015 00:08 Тетяна Чорновіл => © |
Буває й таке! Правильно Ви підмітили! |
| 20.11.2015 00:45 Марія Круль => © |
Про сосну сподобалось.А батькам,нема на кого жалітись,тільки на себе,що виховали те і мають. |