Час кави
з рубрики / циклу «Подих осені»
Пробач, моя весняна ніжна паво,
Сьогодні - я до осені прийду.
Бо просто.. я люблю осінню каву,
І просто.. З нею волю я знайду.
Люблю тебе, весняна моя паво,
Але ж ця осінь - подруга моя,
Відмовитись.. - не бачу я підстави,
І тут із нею... я немов своя.
Як вип`ю кави, то ж і обіцяю -
Я миттю знов до тебе промайну,
Повір так само, я ж-то - довіряю,
Як же й тоді, - у наш давнину...
Я повернусь, моя весняна паво,
І повернусь, о осене моя,
Та зараз - в ліжку вип`ю трохи кави,
І почекаю, як зійде зоря...
