В домі серед моря
з рубрики / циклу «Від музи»
Коли ніч застелить попелом осені,
Ми сховаємось в її ніжній просині,
Ходім втечем, не знаючи горя!
Давай жити в домі серед моря!
Кілька раз лише глянем навколо,
Потиснем руки - зробимо коло,
Обіймемось, - побіжимо знову.
До річки, до глибокого рову.
Стрибнемо через малу тиху воду,
На один одного глянувши вроду,
Милуючись світлу нашої осені,
Втечемо, і зникнемо знову в просині!
Стрибаючи тихо за вітрами,
Вдихнемо і кисню ми літрами,
В очах блисне знову пригодою,
З чудовою в небі погодою!
Скоріше, скоріше - втікаємо!
Нічого лихого не знаємо!
Співаючи, сміхом радіючи,
Пригодами йдемо ми мріючи!
Як ніч застелить попелом осені, -
Сховаємось в її ніжній просині,
Втечемо, геть не знаючи горя,
В хатинці, серед тихого моря!
