23.11.2015 23:53
for all
48 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Олександра

В домі серед моря

Коли ніч застелить попелом осені,  

Ми сховаємось в її ніжній просині,  

Ходім втечем, не знаючи горя! 

Давай жити в домі серед моря


Кілька раз лише глянем навколо, 

Потиснем руки - зробимо коло,  

Обіймемось, - побіжимо знову.  

До річки, до глибокого рову.  


Стрибнемо через малу тиху воду,  

На один одного глянувши вроду,  

Милуючись світлу нашої осені,  

Втечемо, і зникнемо знову в просині!  


Стрибаючи тихо за вітрами,  

Вдихнемо і кисню ми літрами,  

В очах блисне знову пригодою,  

З чудовою в небі погодою! 


Скоріше, скоріше - втікаємо!  

Нічого лихого не знаємо! 

Співаючи, сміхом радіючи,  

Пригодами йдемо ми мріючи!  


Як ніч застелить попелом осені, - 

Сховаємось в її ніжній просині,  

Втечемо, геть не знаючи горя,  

В хатинці, серед тихого моря! 

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 24.11.2015 00:05  © ... => Ольга Шнуренко 

Дякую! 

 23.11.2015 23:57  Ольга Шнуренко => © 

Романтично...  Хай ваша мрія здійсниться...