Савчук Віталій Володимирович Мій шлях
З усіх шляхів я тим піду
Яким ти можеш не ходити…
Та зустрічі, як дива жду
Тебе бажаю я зустріти.
В своїй руці тримати руку
Ловити кожен погляд твій.
Радіти відголоску, звуку,
Що твій дає сердечний бій.
З тобою хочу я ділити
І день, і ніч, і спеку й холод.
Тебе благаю я зцілити
Душевну рану, тихий голод.
Війна кругом – страшні слова,
А я як хлопчик в сподіваннях.
Моя вже сива голова
І не розділене кохання.
27.11.2015 09:52 Тетяна Белімова => © |
 Віталію Володимировичу! Ну просто чудовий твір! Кохання немає віку і не зважає на обставини. Що ту ще додати? Ця тема всім близька й зрозуміла)) |
27.11.2015 03:39 Серго Сокольник => © |
 То можна й тост- за кохання!) |
27.11.2015 00:00 Люлька Ніна => © |
 Дуже гарна поезія про любов. Вічна тема, яка зворушує і наповняє почуття прекрасним, хоч і не розділеним коханням. |
26.11.2015 23:54 Ганна Коназюк => © |
 Коханню все одно, якого кольору у Вас волосся!))) Головне, що воно є (кохання))) - і це прекрасно!!! |