03.12.2015 21:58

для всіх

129

3 | 3

 © Савчук Віталій Володимирович

Тому що...

з рубрики / циклу «струни»

Напевно я придумую страждання 

Усе ускладнюю і голову морочу. 

Але чому з вечо́ра і до рання 

Я у ві сні тебе лиш бачить хочу?! 

Чому в душі лиш сум на серці морок 

Вуста холодні без твоїх цілунків? 

Вража безвихідь тисячами голок 

Життя – клубок, чи купа візерунків. 

Без тебе всі втрачаю я бажання 

І обертаюсь на холодну скелю. 

І не життя це, просто існування 

І не робота, а плювання в стелю. 

І все інакше, коли ти є поруч 

В твоїх очах я можу потопати. 

Я можу все! Причому голіруч… 

А все тому, що можу я кохати!