СУЧАСНИК - ПОЕЗІЇ
Це, на жаль, нікому не потрібно.
Не тепер. Не так. Не в ці часи.
Кращий той, хто вміє вище стрибнуть,
Ніж невчасні напади краси.
Це не та епоха, люба пані!
Знаємо: душа і все таке…
Ми сліпі, глухі і нездоланні -
Місце здобуваємо м`яке.
А душа так пахне нафталіном,
Як старі немодні комірці.
Помовчіть - вас просимо уклінно.
Краще все ж синиця у руці.
Світ складний, тому не набридайте,
Бо не звикло око до сльози.
Всі і всюди вічно вимагають,
На вірші не залишають сил.
Та коли на хвилю завмираю
(Тільки вам одній зізнаюсь я),
У мені ледь чутно промовляє
Сутність спантеличена моя.
Дрогобич, Лютий 2010
