Легенда про підсніжник
з рубрики / циклу «Легенди та балади»
Підсніжник – це «галантус» по латині, у грецькій мові молоко – це «гала» - а «антос» - квітка. Існує так і нині… Цікаво, звідкіля ця квітка завітала?
Одного разу, як небесний знак, З‘явилась Галатея, морська красуня. На березі її чекав стрункий юнак, далекозорий, одягнений в зелені руни.
Замріяно дивився і мріяв про Едем, хотів обняти ніжно Галатею - та тут з‘явився горбань, Поліфем, і розчавив його важкою скелею…
З під скелі задзюрчало диво-джерело, і річка усміхнулась сумно і привітно, на березі, немов розлите молоко, в обіймах зелені з‘явились квіти…
Коханого свого у квітах не пізнала, засумувала тужно ніжна Галатея, пішла й Ациса матір привітала.
Суворий Посейдон, почув про неї… Щоб на красуню міг щодня дивитися, хотів її зробити царицею морів. Вона відмовилась, і щоб помститися, занапастити Галатею Посейдон звелів…
Коли красуню обіймали ніжно хвилі, на неї налетів шалений дикий шквал, неначе ваза з кришталю розбилася, і відлетіла Галатея у космічну даль…
Частинки, що зустрілись у нічній імлі, створили зоряний Молочний шлях, а ті, що впали з неба і торкнулися землі, листками стали в ацисових руках…
Поміж людей повір`я ще таке існує - той, хто зриває білосніжні квіти і дарує, не матиме в коханні щастя й долі у житті - чи правда це, чи ні – вирішувати не мені…
м. Київ, 3.03.2012
