11.12.2015 06:18
Без обмежень
200 views
Rating 5 | 2 users
 © Ольга Шнуренко

Плакуча верба

за мотивами легенди

Колись давно у давнину жила-була дівч`ина гарна -

Ні з ким красою незрівняна. По світу йшла про неї слава...


До неї хлопці залицялися, в коханні присягалися...

Всім відмовляла без розбору - закохана була у свою вроду.


І часто в дзеркальце дивилася, думками з ним ділилася:

«Невже злиняють чорні брови, І потьмяніє мій рум`янець?

Невже, як всі, стану горбатою? Яка різниця, що багата я»...


Коли до неї женихалися, до всіх вона зверталася:

«Хто таємницю мені дістане, від чого молодість не в`яне

від старості дістане зілля - той назавжди моїм обранцем стане..»


У всі кінці пороз`їжджалися шукати еліксир життя, 

І пильно всюди роздивлялися - не всі із мандрів поверталися, 

Багато хто із шукачів загинув, і стала пухом їм земля…


Одного разу біля річки вплітала діва в коси стрічки.

В дзеркальнім плесі милувалася і не помітила, як сталося -

Цар Водяний, який давно вже придивлявся, у неї закохався…


Вона від нього не жахалася, словами стиха привіталася, 

й промовила до Водяного: «Хто сватався – ніхто красою

Не порівняється з тобою. Кажи, чого бажаєш?»


Їй Цар одповідає: «Тебе кохаю, красна діво, 

Не зустрічав таке ще диво.Русалки не зрівняються, 

Що у воді купаються. Якщо ти станеш за дружину

Зроблю тебе царицею, в підводнім царстві господинею»


Від слів цих стрепенулася, аж очі заіскрилися, 

І думка обдурить царя у дівчини з`явилася…


«Твоєю стану я навік, якщо ти зміниш образ мій, 

Щоб з року в рік моє лице у річці відбивалося, 

З роками не мінялась я, і всі красою милувалися»...


Нахмурився, відразу зрозумів підступність у її загадці -

Що хоче бути молодою і, разом з тим, не жити під водою…


«Хай буде так, як ти бажаєш – хай твоя врода всіх вражає!

Віднині станеш ти вербою, а я завжди поряд з тобою

Твоє коріння буду цілувати, і твої ніжні коси обіймати"


Від того дня й донині вербу цілують ніжно хвилі...

м. Київ 12.12.2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Перший подих зими / Ліричний вірш | Ольга Шнуренко». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Сонце, Місяць, День і Ніч (за мотивами легенди) / Фольклор | Ольга Шнуренко».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 12.12.2015 11:41  © ... 

В дитинстві я годинами сиділа біля річки під плакучими вербами, дивилася на зграйки дрібних рибинок у воді і слухала шепіт води...

 12.12.2015 09:52  Тетяна Ільніцька => © 

Поетично вийшло, Олю))
Сподобалося!  

 12.12.2015 08:35  © ... => Лариса Пугачук 

Я легенди тільки переспівую, це народний фольклор, творча спадщина нашого народу... 

Публікації автора Ольга Шнуренко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 1 | Знайдено: 4
Автор: Ольга Шнуренко
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Легенди та балади;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;