Тах хочеться жити

Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,

Багряний світанок краплинами пити,

І всіх від біди заступити сльозою

І тих, хто далеко, й хто поряд зі мною…

Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,

Зустріти цей ранок, промінням омитий,

І випити каву з п’янким ароматом,

Вдихнути повітря із запахом м’яти…

Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,

Щоночі вустами тобі ворожити,

Вмирати, як Фенікс, у сонце-обіймах,

Почути від тебе, що я божевільна…

Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,

Знекровлене тіло коханням зцілити,

І вірити в краще, коли все зламалось -

Не так вже й багато радіти зосталось…

Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,

Прощати образи, і всіх полюбити,

Згадати хороше в хвилину фатальну,

Забути мізерне, пусте і банальне…

Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,

Багряний світанок краплинами пити -

Але зацвісти на весні, ніби вишня,

Мені допоможе один лиш Всевишній…

м. Київ, 18.12.2015