ВИТЯЗЬ
байка про Сучасне
Гідра – стоголова. В головах – полова:
Праведне і грішне… Результат – невтішний.
Між собою посварились, а на зборах – ще й побились.
Звично їм сидіть у бруді… В стороні – «чистенькі» судді.
Кажуть: «Ми – не винуваті. Все окей у нашій хаті».
Витязь славний меч виймає, голови страшні рубає…
Чорна кров щосили хлище, а голів ще більше – тищі.
Так сичать, мов змії люті… Мій народ в оложу закутий.
Лицарю, іди сміливо! Хай на поміч – Божа сила!
Кров загиблих на Майдані пелюстками квіту стане.
Зачекалися герої… Рештки «гвардії старої»
Хочуть правити довічно… Стригти б а р а н і в щорічно.
Грати в карти з Сатаною… Жити, наче за стіною.
Пагорби святі Дніпрові вже не хочуть більше крові!
За мотивами поеми Шота Руставелі "Витязь у тигровій шкурі"
