ОСІНЬ ДИХАЛА ВЕСНОЮ
з рубрики / циклу «Акровірші»
(Акровірш)
Вода, що гнівом закипіла,
Очей відрада, дух страстей,
Рікою площі затопила -
Океан вирує із людей.
На подив і здивування світу,
Вони всі в захваті були:
Одвічно тихі, Богом забуті
Раби тут гідність здобули.
Ось повстали брат за брата,
На подвиг велич підняла,
України дівчата і хлоп’ята,
Отроки древнього Дніпра.
«Класно» їх підтримав Захід,
Одначе вже не перший раз,
Наобіцявши санкцій знахід -
Ефект сумнівний - на словах.
Воді плисти між берегами,
І(И) тихо сохнути в руслі,
Колись хвалитися вітрами,
Лиш добрим подихом весни.
Юнь залишилась при своїх:
Єдність зусиль – омани гріх!
м. Київ, 16.01. 2014р.,