ПОЛЕ - ПОЛЕЧКО

з рубрики / циклу «Акровірші»

Поле ген до горизонту,

ОсяжнИй врожаю лан,

Килим жита неповторний,

І(И) пісня жайвіра луна.

Сонце променем заграло,

Обрій хвилі колихав,

Небо в фарбах засіяло,

Цілить запахами трав.

Елексиром квіти манять,

Зеленіє дальній ліс,

Інсоляцію він вабить,

Й чути солов’їній свист.

Даль казково виграває

Екраном зваби і чудес,

Ранок косарів вітає

Одкровенням нічних рос.

Стали дружно до роботи,

Акордом мускулів та кіс,

Облились солоним потом,

Чистий кладучи покіс.

І ранком, в погожий день

Вони ярмо своє тягли,

І(И) туга тужна із пісень

Їсть славних орачів землі.

Сонце нещадно їх палило,

Тавро «колгоспника» гнітило.

(Ь)

м. Київ, 1.02. 2014р.