Мовчання

Як яскраво світить сонце, як тепло під його промінням. Як солодко насолоджуватись життям. Як приємно відчувати дотик вітру. Як приємно відчувати смак повітря, відчувати бодай щось... Як починаєш усе помічати, коли ти сидиш біля власної могили. 

Як приємно бачити сльози рідних, як тепло чути слова про себе, яке щастя помітити справжнє ставлення до себе. Гадав ти байдужий їм? Які солодкі сльози коханої, які чудові квіти у її руках. Яка прекрасна її бліда шкіра, яке чудове намисто на її тендітній шиї, як підкреслює тіло її вбрання. Яка вона красива. Був певен, що не прийде? Як добре, що вона прийшла,як добре,що я поруч. 

Як боляче мамі, як вона зараз би обмінялась ролями. Як добре,що усі зібрались. Який приємний біль - як приємно бачити усіх разом, та як боляче бачити їх востаннє. 

Який солодкий запах її тіла, яке м`яке її волосся, який гучний стук її серця, моє ж геть спинилось. Які тендітні її руки, які рожеві її уста, та чомусь мої геть сині? Які великі у неї очі, як вони блищать від сліз, чомусь мої мертво - скляні? Як вона важко дихає, як здіймаються її груди, мої геть незворушні. Яка вона жива,яка вона цвітуча, я ж повністю зів`яв. Яка ж вона засмучена, яка вона розбита,наскільки я тепер наповнений її коханням. Яка вона засмучена несказаним, як я все чудово почув. Як паскудно знати, що цього я ніколи не говорив, як боляче знати, що вона геть нічого не знає. Яка самотня,яка стомлена, покинута, єдина, знищена, убита, розчавлена, спантеличена, розірвана як би вона хотіла помінятись ролями. 

Як їй важко, мабуть найважчі хвилини життя,наскільки ж мені легко. Як легко бачити її почуття, як же їй важко лише про них здогадуватись. 

Які сльози, які схлипування, яке тремтіння, яке шепотіння, яке зітхання, який погляд, які рухи, який вираз, це найприємніше, що я хоч колись чув від неї. Це справжнє кохання. Як хочеться відповісти. Та залишилось лише ридати біля власної могили, залишилось верещати від безсилля, від втраченої можливості, залишилось рвати себе, залишилось покинути їх усіх. 

Та як приємно знати, що всі залишились разом, яке щастя не ховати своє кохання, яке полегшення, що закопують тебе, а не ти. Ніколи не обміняюсь ролями.