
««Люксембург, Люксембург» - трагікомедія нашого життя» — Рецензії 18+
© Каранда ГалинаДля мене історія фільму «Люксембург, Люксембург» режисера Антоніо Лукіча почалася у травні 2021 року...
Для мене історія фільму «Люксембург, Люксембург» режисера Антоніо Лукіча почалася у травні 2021 року...
Доброго дня Вам, тату!
Знову ми в рідну хату
З різних доріг вертаєм.
В хаті у нашій – свято.
Будьте здорові, тату!
Вас від душі вітаєм!
Відносини батьків та дітей - це ціла наука.
Ми завжди пам`ятаємо несправедливість батьків до себе і не помічаємо дуже часто аналогічну несправедливість до своїх дітей.
На мою думку: мало просто виховувати дитину, потрібно ще її розуміти, відчувати та бути для неї у всьому прикладом.
Мамо, чи я Вам казала, що я Вас люблю?
Завжди здається, що зайве про це говорити.
Якось за буднями ми не встигаємо й жити…
Мамо, Ви ж знаєте? – я Вас люблю! Так люблю…
Зашарілись мальви коло хати
В лузі трави буйно піднялись.
Хочу цю красу запам`ятати,
Щоб гортати спогади колись.
Любов до мами безмежна. Шкільний твір на тему: Портрет моєї мами.
Присвячую своїй матусі, Никитюк Ніні Миронівні
Про батьків та сімейні цінності. Шкільний твір на тему: Моя сім’я.
Говоримо про професії батьків. Шкільний твір на тему: Мій тато – будівельник.
Шкільний твір на тему: Недільна прогулянка. Опис найкращого дня, коли уся сім`я вдома.
16 червня, неділя
День батька (День тата)
Календарі різних країн: Китай, США, Україна
Всі дні та дати по темі: всесвітні дні і міжнародні свята, дні батька в світі
Все, що роблю, з тобою я звіряю,
Гадаю подумки, що сказав би ти.
Як мені, батьку, тебе не вистачає
В моїм житті… В моїм житті… В моїм житті…
Ти думав тільки про гроші?
Начебто в тебе ці гроші були.
Скажи, ти сумуєш за мною чи тобі плювати?
Ти питав, як у мене справи?
І знову ставиш те ж саме питання.
Мій тато виховував мене, як вітер,
Тихенько віяв, наспівував, розповідаючи історії.
Він жив там, де закінчувалися всі дороги,
Тисячі і одного року недостатньо для життя, недостатньо для життя.
Ліричний філософський вірш- роздум про головне у житті...
У тридцятому побрались
Красені з картини*.
Вже в колгоспи позганяли
В селах України.
Матінці присвячую Манжос Ганні Миколаївні, а також всім матусям і іхнім донечкам.
Я твій портрет фіалками вберу –
ти ж так любила голубі фіалки.
Мене ти вчила правді і добру,
мене до праці ти привчала змалку...
Мурчить клубок у горлі від невимовлених слів, марних обіцянок, до нудотних думок і телефонних дзвінків о першій годині ночі.
Чомусь не спиться…
Восени навіть суха кукурудза, полишена на полі через літні засухи, навіює тобі відповіді на давно покинуті сиротами запитання: "не шелести..." Вітер знає краще, що вкласти до серця. Він відвертий, тому йому не сором казати тобі правду про внутрішній дисонанс. Там багато пустот... на місці колишніх сенсів, і вітру легко зробити з тебе сопілку, а тоді тільки слухай, ЩО ти за мелодія...
Мама народилась! На честь цього
Свято і жовтнева демонстрація!
Холодно. Вітер тихенько гойдає засніжені гілки горобини з червоними кетягами плодів... Скоро, зовсім скоро сюди прилетять синички, дрозди-деряби, тікаючи від холоду і голоду з північних регіонів. Для них тут вдосталь їжі. Отже холод переживуть.
За тебе, люба Україно,
Мов Дон Кіхот, на бій іду!
Чорнобильську страшну біду
Я пам’ятаю… Щохвилини.
Цю фразу я прочитала на сусідському смартфоні у вагоні метро.А й справді, як її вивернути? Придивилась до тексту на маленькому екранчику. Складно… Незрозуміло.
Легкий спосіб, як зробити це, подумалося, знають… наші можновладці. СПОСІБ надзвичайно простий...
На дворі серпень мітить за межу,
остання спека випікає мізки.
А я застиглий, тихий, не кажу, -
Ні голосно, ні тихо ані різко...
Зігнувшись, йде по вулиці старенька.
- І знов сама… - шепочуть люди вслід.
Нікому не потрібна стала ненька.
Не їдуть діти… Їх пропав і слід.
Горішок високим виріс.
А татка, на жаль, немає.
Переклад на українську мову
Автор оригинала Виктор Шталь
О маме
Шелковою ниткою на спицах
Паутина звездная легла,
Память безответственно стучится
По вечерней плоскости стекла.
За кожний подих і кожний крок
Я дякую… Земний урок,
Душі дарований, приймаю…
О як люблю тебе, мій краю!
Простий і щирий ніжний вірш про головне в житті