Ці весни, тату, немов вода... — Ліричний вірш
© ТадмЦі весни, тату, немов вода, спливають тихо... сивіють скроні Старші за твої, мої літа важніют...
Ці весни, тату, немов вода, спливають тихо... сивіють скроні Старші за твої, мої літа важніют...
Зігнувшись, йде по вулиці старенька. — І знов сама… — шепочуть люди вслід. Нікому не потрібна стала ненька. Не їдуть діти… Їх пропав і слід.
Для мене історія фільму «Люксембург, Люксембург» режисера Антоніо Лукіча почалася у травні 2021 року...
Доброго дня Вам, тату! Знову ми в рідну хату З різних доріг вертаєм. В хаті у нашій – свято. Будьте здорові, тату! Вас від душі вітаєм!
Відносини батьків та дітей - це ціла наука. Ми завжди пам`ятаємо несправедливість батьків до себе і не помічаємо дуже часто аналогічну несправедливість до свої...
Мамо, чи я Вам казала, що я Вас люблю? Завжди здається, що зайве про це говорити. Якось за буднями ми не встигаємо й жити… Мамо, Ви ж знаєте? – я Вас люб...
Зашарілись мальви коло хати В лузі трави буйно піднялись. Хочу цю красу запам`ятати, Щоб гортати спогади колись.
Любов до мами безмежна. Шкільний твір на тему: Портрет моєї мами.
Присвячую своїй матусі, Никитюк Ніні Миронівні
Про батьків та сімейні цінності. Шкільний твір на тему: Моя сім’я.
Говоримо про професії батьків. Шкільний твір на тему: Мій тато – будівельник.
Шкільний твір на тему: Недільна прогулянка. Опис найкращого дня, коли уся сім`я вдома.
16 червня, неділя День батька (День тата) Календарі різних країн: Китай, США, Україна Всі дні та дати по темі: всесвітні дні і міжнародні свята, дні бат...
Все, що роблю, з тобою я звіряю, Гадаю подумки, що сказав би ти. Як мені, батьку, тебе не вистачає В моїм житті… В моїм житті… В моїм житті…
Ти думав тільки про гроші? Начебто в тебе ці гроші були. Скажи, ти сумуєш за мною чи тобі плювати? Ти питав, як у мене справи? І знову ставиш те ж саме питання.
Мій тато виховував мене, як вітер, Тихенько віяв, наспівував, розповідаючи історії. Він жив там, де закінчувалися всі дороги, Тисячі і одного року не...
Ліричний філософський вірш- роздум про головне у житті...
У тридцятому побрались Красені з картини*. Вже в колгоспи позганяли В селах України.
Матінці присвячую Манжос Ганні Миколаївні, а також всім матусям і іхнім донечкам.
Я твій портрет фіалками вберу – ти ж так любила голубі фіалки. Мене ти вчила правді і добру, мене до праці ти привчала змалку...
Мурчить клубок у горлі від невимовлених слів, марних обіцянок, до нудотних думок і телефонних дзвінків о першій годині ночі. Чомусь не спиться…
Восени навіть суха кукурудза, полишена на полі через літні засухи, навіює тобі відповіді на давно покинуті сиротами запитання: "не шелести..." Вітер знає кращ...
Мама народилась! На честь цього Свято і жовтнева демонстрація!
Холодно. Вітер тихенько гойдає засніжені гілки горобини з червоними кетягами плодів... Скоро, зовсім скоро сюди прилетять синички, дрозди-деряби, тікаючи від хо...
За тебе, люба Україно, Мов Дон Кіхот, на бій іду! Чорнобильську страшну біду Я пам’ятаю… Щохвилини.
Цю фразу я прочитала на сусідському смартфоні у вагоні метро.А й справді, як її вивернути? Придивилась до тексту на маленькому екранчику. Складно… Незрозуміло....
Зігнувшись, йде по вулиці старенька. - І знов сама… - шепочуть люди вслід. Нікому не потрібна стала ненька. Не їдуть діти… Їх пропав і слід.
Горішок високим виріс. А татка, на жаль, немає.
Переклад на українську мову Автор оригинала Виктор Шталь О маме Шелковою ниткою на спицах Паутина звездная легла, Память безответственно стучится ...
За кожний подих і кожний крок Я дякую… Земний урок, Душі дарований, приймаю… О як люблю тебе, мій краю!