Люблю...

з рубрики / циклу «Перехрестя»

Люблю дивитись як горить вогонь,

Вода тече, як бавиться дитина.

Люблю тепло на собі́ від твоїх долонь

І голову схилити тобі́ на коліна.

Люблю дивитись як кружляє сніг,

Як крапле дощ, як захід розмальовує хмаринки.

Ласкава усмішка твоя, як оберіг

Люблю її… люблю усе, хай навіть і сльозинки.

Люблю закривши очі слухать тишу,

В ній розчиняю одинокість я свою.

Коли кохаєш серцем вірші пишеш,

А я тебе, на щастя, так люблю!

Візьміть участь в обговоренні

27.12.2015 15:57 Марієчка Коваль => ©

всі ми любим таке. Люди ж прості, наче. Гарно!

27.12.2015 14:52 Ганна Коназюк => ©

Від вірша йде особлива енергетика кохання!..))
Гарно написали! Хай щастить!!!))

27.12.2015 13:19 Тетяна Чорновіл => ©

Дуже гарно!

Ваші віршовані строки співзвучні мені. Дуже приємно і тепло. Чудово.

Ой, Віталію Володимировичу, аж у голові запаморочилося від Вашого вірша!

Як мало нам, жінка, треба для щастя! Аби був коханий поруч і говорив такі слова))))))

Ваш вірш надихає дарувати радість іншим!

Ось для Вас обох новорічна картина:

Biczó, András «Christmas Tree Twig»

Хай щастить у Новому році!