14.04.2015 11:40
only 18+
287 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оля Стасюк

Я була в тебе справді закохана

Я була в тебе справді закохана

Бився вітер у вікна сполохано

І вищало під натиском скло.

Я була в тебе справді закохана, 

Але, знаєш, - страшенно давно.


Ні, не те, щоб я стала дорослою.

Серце виросло, розум – навряд.

Я зламалася ще з тої осені, 

З тої осені очі горять.


Вийди в ніч. Помолись, якщо молишся, 

Нехай дощ затремтить на вустах.

Ти з життям іще, милий, поборешся, 

Я – не хочу. Стомилася – жах!


Я боюся, і страх переважує. 

Давай згубимось… Нарізно… Знов, 

Ще до того, як тихо над кряжами

Сонце встане, багряне, як кров.


Прощавай, милий гостю непроханий.

Я не та вже – сльози не зроню, 

Я ж була в тебе справді закохана, 

Все змінилося. Нині… Люблю.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 15.04.2015 11:06  © ... => Тетяна Белімова 

Та в нас така весна, що осінь, здається, більш сприятлива для примирення, ніж цей дощ впереміш з пронизливим вітром і холодом) 

 15.04.2015 11:05  © ... => Тетяна Чорновіл 

ех, знаю) 

 15.04.2015 08:48  Тетяна Чорновіл => © 

"Люблю" вище за статусом від "закохана")) 

 14.04.2015 18:50  Тетяна Белімова => © 

Якесь усе сумне у Тебе сьогодні. Може, ще помиряться ці герої? Весна все ж)))