Вимір лілового трепету

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

В пелюшках золотих

Колише сонце ніч,

Заплівши сплески сну

Між сполохи лілові.

У диві сплесків тих

Очей твоїх обіч

Я трепет осягну

В не мовленому слові.

А серце захлине

Солодка густина

В лункій системі мір

За миттю мить, не зразу.

Шукай, найди мене,

Відчувши аж до дна

За трепетами зір

Ліловий вимір часу.

Небесної ріки

Нестримна течія

Веде безмежжю лік

Ласкаво й терпко трохи.

Твоїх зізнань думки

Відчую вчасно я.

Їх сплескує потік

Лілової знемоги.

Візьміть участь в обговоренні

Надзвичайно!

Пелюшки золоті сподобались мені. А також солодка густина у серці, ліловий колір гарний таємничий, і трепет зір - усі слова такі цікаві, хоча й не зовсім звичні... Політ фантазії поета у кожному куплеті...

Пречудовий ліричний вірш. Вдячний за задоволення.

Чарівна жіноча поезія. Тут дехто закидає мені, що я, мовляв, не люблю метафорчного віршування. Люблю. Коли воно гарне. Люблю реалістичну манеру, люблю романтичну. Люблю для жінок писати... Я люблю будь-яку справжню якісну поезію. А Вашу- Таню- ДУЖЕ ЛЮБЛЮ. Спасибі)



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ