18.01.2016 13:36
© Тетяна Чорновіл
В синіх шепотах інею
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
Ніч отарою пінною
Гнала хмари вихрасті
У стрімку далину.
В синіх шепотах інею
Їх намірилась пасти
Аж на царині сну.
З паш засніжених шепітних,
Чародійнице ноче,
Хмар отари займи,
То для мрій моїх трепетних
Іній синьо шепоче
Ніжну звабу зими.
І мені лиш за шибкою
Тишу струшує дрібно
На думок манівці,
Де за місяця скибкою
Сон відлунює срібно
В теплих зір молоці.