Забуття
з рубрики / циклу «Вірші»
І пару кроків в забуття,
Де час іде без каяття.
Вхопивши кисню, ти ще йдеш.
Ти йдеш і віриш, що знайдеш.
Та бачу, що безтямними є твої очі,
І згас вогонь, що так палав щоночі.
Посеред сліз і болі ти ще йдеш.
Чи ні, - можливо, лиш бредеш.
Сягаєш поглядом, - думки в полоні,
І біль нечутно ще торкається до скроні.
Такий безсилий, і німий.. та ти ще йдеш.
Цього, повір, не обійдеш.
Ніщо й ніде не має краю й меж,
А ти не знав й не чув, а все ж...
Вхопивши кисню, ти ще йдеш,
Але, на жаль, ніщо не віднайдеш.
Боюсь, ще крок і стане все навік,
А ти не знав, що не розтулиш більш повік.
м.Київ, 2.01.2016