Попередження
іду на ти
через мости
через розбите скло
порцелянової душі
крізь воскове забрало слів
втрачених задарма сірих днів
рву рукава вен
і вінок давніх ген
іду на ти
не лякайся
стрімко йду
назад-вперед
вгору-вниз
під місяцем на карниз
між дзеркал та свіч
доторкнуся подихом
до твоїх пліч
зазирну сорокою
в твої сни
налечу порошею
тихої імли
розведу мілинами
твої береги
я ж попереджала
що іду на ти?