ОДА ШОВКОВИЦІ
Чорнії, рожеві, зовсім білі
Шовковиці в дворі росли,
Дітвора, хто був сміливим,
Їх вправно їли на гіллі.
Там змагались з горобцями,
З курми сварились на землі,
Фарбовані шовковично їдцями
Були веселі, жартівливі, злі.
Мов Бога, спілості чекали-
Небесну манну на землі,
І дозрівати не давали,
Бо їсти хочеться малим.
З них податки не здирали,
Вночі не рвали крадії,
Тому шовковиці саджали
Колгоспники в своїм дворі.
Рідним і сусідським дітям,
Домашній птиці на прокорм,
Нема теплішого на світі-
Дітей щасливих передзвін.
До рота ягідки не миті,
Пекли, варили, пили сок,
«Від пуза» наїдались діти:
Тут годувався весь куток.
В сорок сьомім не діждали-
У селі голод лютував,
Зелені ягідки зривали
Хто ще зовсім не охляв.
Щимить буває, як згадаю,
Цей присмак ягід, сльози вдів,
Людей всіх Господом благаю:
Не творіть собі вождів!
м. Київ, 18.07. 2013р.