ЖИТТЯ І ДОЛЯ
Зміїться темрява в очах,
Клубиться холодом провалля,
Налинув подив, липкий страх
В німому танці задзеркалля.
Назустріч ринулись світи
У безкінечному тунелі
Душа летить через віки
Туди, де їй дорогу стелять.
В обіймах космосу зустрів
Лиця знайомі, маму й тата-
Настійливо він повелів
На землю знову повертати.
Спинилась подорож сумна-
Життя одне й доля одна.
м.Київ, 20.07. 2013р