16.01.2016 14:18

для всіх

249

2 | 2

 © Антоніна Грицаюк

Там за вікном

з рубрики / циклу «Про долю»

Там за вікном холодна ніч,

Ще й брязкає дощем,

Зустрілась з нею віч-на-віч,

На серці сум і щем.

Роки спливли, немов вода,

Майнули ген у даль,

Була весела, молода,

Вже осені печаль.

Сини дорослі на так давно,

У них своє життя,

Моє життєве полотно,

Ще й не доткала я.

Багато мрій та сподівань,

Хоч сили вже не ті,

На тіло вдосталь нарікань,

Та молодість душі.

Бреду на кухню пити чай,

Там з липи аромат,

Про все минуле лиш згадай,

Не повернеш літа назад.

Лину в літо ген туди,

Де липи, мов вартують,

Там розгубилися сліди,

А зорі, все ж чатують.

Чекають знов, що я прийду,

В той літній зорепад,

Все що згубила не знайду,

Не поверну ж назад.

м.Славута,