Задощило за вікном осіннім смутком
з рубрики / циклу «В шелесті опалого листя. Осінь»
Вже задощило за вікном осіннім смутком -
Хмаринка-осінь всюди ллє свою печаль.
Якась незрима мить чомусь тікає прудко
І хочеш бігти крізь холодний цей кришталь.
І розчинити всі думки, розтяти відчай…
Упав з осіннім листям світ, неначе зник.
Та почуття лишили слід глибокий, вічний –
і весь опалий світ, кудись мете двірник.
Змішалося з дощем, собі не знайде місця
Єство всього, і зміст, і той недовгий час.
Терпкого присмаку блукає хвиля містом –
Чому ж тоді вогонь в дощі цьому не згас?…
23.11.2013
