Ніжна
Подзвонив до неї,
Ніжної моєї,
Та як рявкне мила:
- Що тобі зробила?
Ну, чого ти дзвониш?
І мене тривожиш?
Відключив побілку,
Щоб не чути жінку,
Як вона питає,
Наче те не знає
Як її чекаю,
Бачити бажаю.
Не дзвоню до неї
Грубої моєї,
Щоб не дратувати
Й не могла б кричати,
Хай живе на дачі,
Там спокійно наче.
м. Київ, 23.01.16.
