Мамин візит

з рубрики / циклу «Про долю»

Краєчком ока позирав,

На мамині пожитки,

Що з цим робити він не знав,

Взялася, де, і звідки?

Приїхала, а хто чекав?

Поважні гості в хаті,

А потім щось забелькотав, -

«Ми дуже, мамо, раді.

Ти відпочинь ось там внизу,

У тіні під вербою,

Речі в комору віднесу,

Та вийду за тобою».

Присіла мама, а душа,

Тремтіла, билась в грудях,

Вона ж не варта і гроша,

Як з’явиться на людях?

Старенькі капці та кофтина,

Тремтять зморщені руки,

А син єдина то дитина,

Не вийшли і онуки.

За обрій сонце вже пішло,

Не відчула, як задрімала,

В хаті від гульок все гуло,

Давно вже зайва стала.

Пісня про рушник летить,

Співає син завзято,

Мама зіщулилася спить,

В синочка її свято.

м.Славута,