Ангели над землею
Злетіли ангели над чорним верховіттям,
І сніг летів, - не ворог, вже нам друг.
Злітали круки - символ довголіття,
Зробивши лиш востаннє чорний круг.
Земля тремтіла. Та вже заживала,
Вітри зняли весь попіл в синю вись,
Летіли ангели. Вони тепер співали.
Під співи білі голуби знялись.
Затихли громи. Постріли не чулись,
Яскраво-біле сонце встало знов,
І мрії тих людей нарешті збулись,
Відкривши двері жданих їх розмов.
Весь біль минув. Біліло чорне небо.
Сміялись верби. Грала всім зима.
Лиш ліків - тих обійм, було всім треба,
А інших - і не треба, і нема.
Світало небо, грали барвом хмари,
Світився сніг. А більш і не треба...
То були круки. Потім-ангели. Не чвари.
Лиш миру крила й синьо-біле небо.
