31.01.2016 15:24
лише 18+
314
    
  2 | 2  
 © Антоніна Грицаюк

Розлука назавжди

Розлука назавжди

з рубрики / циклу «Про долю»

Зима, мов перкалем

Всю землю вкрила,

За літом на серці щем,

Забути ще не сила:


Теплі літні вечори,

Твої обійми, поцілунки,

Казала мама все до пори,

Кажуть люди, пакує клунки.


Ще птахи в вирій не рушали,

Та сунуть чорні хмари,

На вік з тобою ми розстались,

Чому ж я не до пари.


Махнув рукою і пішов,

Я плакала услід,

Напевно іншу ти знайшов,

Перевертом йшов світ.


З неба кричали журавлі,

А серце рвалося від болю,

Ти мовби канув десь в воді,

Я обвінчалася з журбою.


Хоч забарилася зима,

Та все ж взялась за діло,

Холодна я та крижана,

І без душі все тіло.



м.Славута, 

Антоніна Грицаюк цікавиться

  • Антоніна ГрицаюкМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.02.2016 18:17  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно!
Нехай зима в душі минає безслідно!

 31.01.2016 21:20  Серго Сокольник => © 

Ех, Тоню... Зима мине. Все буде ще...)