31.01.2016 15:24

лише 18+

317

2 | 2

 © Антоніна Грицаюк

Розлука назавжди

з рубрики / циклу «Про долю»

Зима, мов перкалем

Всю землю вкрила,

За літом на серці щем,

Забути ще не сила:

Теплі літні вечори,

Твої обійми, поцілунки,

Казала мама все до пори,

Кажуть люди, пакує клунки.

Ще птахи в вирій не рушали,

Та сунуть чорні хмари,

На вік з тобою ми розстались,

Чому ж я не до пари.

Махнув рукою і пішов,

Я плакала услід,

Напевно іншу ти знайшов,

Перевертом йшов світ.

З неба кричали журавлі,

А серце рвалося від болю,

Ти мовби канув десь в воді,

Я обвінчалася з журбою.

Хоч забарилася зима,

Та все ж взялась за діло,

Холодна я та крижана,

І без душі все тіло.

м.Славута,