05.02.2011 08:55
-
776
    
  - | 1  
 © Мар`яна Гой

Спів долі

Ніжність доторкнулась долонями до світу 

У справжніх почуттях, у дотику, у снах. 

Не одягне вже корону квітка променів світанку 

Але ми як перше линем до безсоння того ранку. 

Я жива, я в світлі неба. 

Співом долі запах квітів зістрічає і сьогодні , 

Бо були в ті дні щасливі слова свіжі, як натхнення 

І забуті сподівання, як слова прощання. 

Шумом казки зустрічає день народжений в безодні 

І вінок магічний вдягне у ясную ніч купальську 

Вже не співатимуть, як перше, ноти сірих, мокрих буднів, 

Бо в них у кожній ноті щастя починається сьогодні. 

Тільки звідки не прийшовши ти полюбиш справжню волю, 

Яка з вітром десь мандрує там де зорі й сині гори. 

Бо чарує серце й манить велич духу, звук трембіти... 

Воля серця й вінок на хвилях приведуть до нього. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!